Дієприслівник як особлива форма дієслова
План роботи
1. Повтори відомості про числівник як особливу форму дієслова, скориставшись матеріалом сайтів
http://uk.wikipedia.org/wiki/ij%BA%EF%F0%E8%F1%EB%B3%E2%ED%E8%EA ,
http://ukrainskamova.at.ua/publ/morfologija_i_pravopis/dieprislivnik/6-1-0-134 .
2. Доповніть речення
дієприслівник - незмінна особлива форма дієслова, що вказує на .....
- Дієприслівник має ознаки.....
- ознаки дієслова:
- ознаки прислівника:
- дієприслівники теперішнього часу утворюються від основи дієслова .... за допомогою суфіксів....
- дієприслівники минулого часу утворюються від основи .... за допомогою суфіксів...
- у кінці суфіксів дієприслівників теперішнього часу завжди пишеться буква .....
- дієприслівниковий зворот - це......
- дієприслівниковий зворот ....... виділяється ......
3.Виконай запропоновані завдання:
Тренувальні вправи4. Виконай роботу над помилками, допущеними в завданнях (якщо є). Повтори теоретичний матеріал.
Загальна граматична характеристика числівника
Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість); дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих); збірні (троє,десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).
Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.
Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.
У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Два ведмеді в однім барлозі живуть; Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й бур'яне море...; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:
Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;
Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;
Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).
Bідмінювання числівників
Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:
1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).відм. Однина Множина
чол.р. жін.р. сер.р.
Н. один одн-а одн-е одн-і
Р. одн-ого одн-ої/-ієї одн-ому одн-им
З. один/-ого одн-у одн-е одн-і/их
О. одн-им одн-ою/-ією одн-им одн-ими
М. одн-ому/-ім одн-ій одн-ому/-ім одн-их
2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін.дві).відм.
Н. дв-а дв-і тр-и чотир-и
Р. дв-ох дв-ох трь-ох чотирь-ох
Д. дв-ом дв-ом трь-ом чотирь-ом
З. дв-а (дв-ох) дв-і тр-и (трь-ох) чотир-и (чотирь-ох)
О. дв-ома дв-ома трь-ома чотир-ма
М. (на) дв-ох (на) дв-ох (на) трь-ох (на) чотирь-ох
3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:відм.
Н. шість дванадцять п'ятдесят
Р. шест-и (шість-ох) дванадцят-и (-ох) п'ятдесят-и (-ох)
Д. шест-и (шість-ом) дванадцят-и (-ом) п'ятдесят-и (-ом)
З. шість (шість-ох) дванадцять п'ятдесят (-ох)
О. шість-ма (шість-ома) дванадцять-ма (-ома) п'ятдесять-ма (-ома)
М. (на) шест-и (шість-ох) (на) дванадцят-и (-ох) (на) п'ятдесят-и (-ох)
4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:Н., Зн. сорок дев'яност-о ст-о
Р., Д., Ор., М. сорок-а дев'яност-а ст-а
5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:відм.
Н. двіст-і трист-а п'ятсот
Р. двохсот трьохсот п'ятисот
Д. двомст-ам трьомст-ам п'ятист-ам
З. двіст-і трист-а п'ятсот
О. двомаст-ами трьомаст-ами п'ятьмаст-ами
М. (на) двохст-ах (на) трьохст-ах (на) п'ятист-ах
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.
7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.
8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.
одна десята дві десяті шість десятих
одній десятій двом десятим шести десятим
одну десяту дві десяті шість десятих
однією десятою двома десятими шістьма десятими
(на) одній десятій двох десятих шести десятих
числівник числівник
9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.
10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.
Порядковий Кількісний
тисяча сьомий тисяча сім
тисяча сьомого тисячі семи
тисяча сьомому тисячі семи
Як у Н. чи Р. тисячу сім
тисяча сьомим тисячею сьома
(на) тисяча сьомому тисячі семи
Це цікаво!!!
ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Один, одні, самий, самі В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення: «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я); «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. Шевченко) , — або значення займенника якийсь: «В одній долині під горою високий явір зеленів» (Л. Глібов). Але ці числівники не мають значення займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: «Он выбежал в одном белье». Однак трапляється читати не тільки в сучасних газетних і журнальних статтях, а навіть у художніх творах: «Вона вийшла в одному жакеті», «Одні старі залишилися в селі».
Українська класична література й народне мовлення в таких випадках користувалися здебільшого займенниками самий, сама, саме, самі: «Самий борщ та борщ, без нічого як щодня їсти, то хіба наїсися?» (казка); «Зосталися самі вишкварки» (М. Номис); «Самі діти в хаті сидять, а батьки кудись пішли» (з живих уст). Отож авторам наведених вище двох фраз слід було написати: «Вона вийшла в самому жакеті», — бо фраза з висловом в одному жакеті дає змогу припускати, що жінка носить часом і по два-три жакети; «Самі старі залишилися в селі», бо тут ідеться не про кількість людей, що залишилися в селі, а про їхній вік.
Другий та інший Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський). У сучасній українській мові повелося вживати цього слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів; невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого…», — бо в річки два береги — один і другий. Займенник інший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Де на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).
Пара й кілька «Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала… штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов’язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).
Це важливо!!! Узгодження числівників з іменниками
У називному відмінку числівники узгоджуються з іменниками, як числівник один, або керують ними.
1. Числівники два, три, чотири вимагають від іменників форми називного відмінка множини: три подарунки, два хлопці. На жаль, ця норма зазнала розхитування, оскільки в російській мові ці числівники вимагають родового відмінка однини: три подарка, два парня.
В українській мові родовий відмінок вживають, якщо:
а) іменники у формі однини і множини відрізняються основами: дві дівчини, чотири чуда;
б) іменники мають суфікс -анин-, -янин-, -ин-: два громадянина, два селянина, два болгарина;
в) іменник означає парний предмет: два плеча, три вуха, чотири ока.
Числівники два, три, чотири не поєднують з іменниками:
а) що мають тільки форму множини. У таких випадках додають допоміжні слова штуки, комплекти, екземпляри, пари, одиниці: три пари ножиць, чотири штуки дверей; два комплекти меблів.
б) четвертої відміни, в яких є відмінність в основах однини і множини: сто сімдесят дві голови телят;
в) що не підлягають лічбі (вода, молодість, щастя).
У розмовній мові в таких випадках вживають збірні числівники: двоє саней, троє телят. У непрямих відмінках проблем не виникає: двома саньми, трьом телятам.
2. Числівники від п’яти і далі вживають з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять сторінок, дев’ять задач, тисяча двісті кілометрів, п’ять грамів, вісім днів.
3. Якщо кількісний числівник складається з кількох слів, то іменник при ньому вживають у тій формі, якої вимагає останнє слово: 22 тонни, 48 тонн, 50 грамів.
4. У поєднанні з дробовими числівниками іменник незмінно стоїть у родовому відмінку однини: одна третя доби, одна восьма кілограма, півтора метра, півтори години, півтора року. З числівником півтораста – у родовому відмінку множини: півтораста кілометрів.
Числівник пів (напів, полу) у сполученні з іменниковою основою утворює складні іменники і прикметники: південь, південний, напівдикий, пів’яблука, півострів.
Якщо до складу дробових числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, що означає цілі числа: два з половиною кілометри, бо два кілометри; п’ять з чвертю годин, бо п’ять годин.
5. У поєднанні з неозначено-кількісними числівниками іменники вживають у родовому відмінку множини: кілька діб, декілька ночей.
6. У поєднанні зі збірними числівниками іменники вживають у родовому відмінку множини: п’ятеро хлопців, шестеро дівчат.
Збірні числівники не можуть бути елементами складених числівників: сорок дві дівчини, а не сорок двоє дівчат. Їх не можна поєднувати з іменниками на позначення високих та офіційних осіб: п’ять президентів, а не п’ятеро президентів; три професори, а не троє професорів.
7. У датах назви місяців незмінно стоять у родовому відмінку: десяте жовтня, до десятого жовтня, перед десятим жовтня...
8. Іменники у поєднанні з числівниками тисяча, мільйон, мільярд під час відмінювання незмінно стоять у родовому відмінку: тисяча хлопців, тисячі хлопців, тисячею хлопців...
Перевір себе. Виконай завдання
Завдання 1. З - поміж поданих словосполучень вибрати ті, до складу яких належать числівники. Свою думку обґрунтуйте.
Трьохтисячний тираж,
трійка коней, подвоїти рахунок, дводенний термін , отримав четвірку, багато працювати, багато казок, читали багато, знав чимало, зробили чимало, чимало яблук;
трохи більше, трохи пригод, небагато перешкод, з’їла небагато, п’ятиповерховий будинок.
Немає коментарів:
Дописати коментар